Грустный стих

эмо-бой охранял гладіолюси,
Маячило йому щастя впєрєді,
І вітер нєжно гладив емо волоси,
Казав: "Смєлей, собака, вдаль гляді!"

Прийшла зима, зав'яли гладіолюси,
Їх качєствєнность втрачена була.
емо-бой взвила нєнормальним голосом,
Сказав "Гаааав" і умєр.

Метки: Интересно Прочее

Похожие статьи